Вигнання
нацистів із теренів Східної Європи в 1944–1945 роках супроводжувалося
встановленням в цьому регіоні радянської влади чи комуністичних прокремлівських
урядів. Місцеві комуністи відразу приступили до масштабних репресій з
метою упокорення населення. Одним із інструментів, які вони використовували,
стали масові депортації.
Акція “Вісла” – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.
Чотири хвилі масових переселень пережили українці Західної України та
південно-східних регіонів Польщі у повоєнні роки:
І. 1944–1946 роки –
вивезення за угодою між УРСР і Польським комітетом національного визволення про
“обмін населенням” 482 тисяч українців із території сучасної Польщі до західних
і південно-східних областей України на місця, звільнені після депортацій
німецьких, татарських, грецьких, болгарських і єврейських родин.
ІІ. Операція “Вісла”.
ІІІ. Операція “Захід” (жовтень 1947 року) – масова депортація
населення Західної України до Сибіру. Постраждало 26 332 родини (77 291 особа).
IV. Примусове
переміщення 9125 українців із Польщі вглиб УРСР унаслідок “вирівнювання” в 1951
році державного кордону між СРСР і РП.
Усього з батьківщиною (Дрогобицька область) попрощалися всі мешканці 42
сіл і містечка Нижні Устрики. Понад 700 тисяч українців
стали жертвами цих переселенсько-депортаційних акцій.
Тематичний урок для учнів 7 - 11 класів "За 20 років й сліду вашого не буде..."



Немає коментарів:
Дописати коментар