До Дня пам’яті жертв політичних репресій. Політичні репресії – порушення прав людини.

     З нагоди вшанування пам’яті жертв політичних репресій 15 травня 2016 р. в Цукуринській ЗОШ І-ІІІ ст. № 26 відбувся тематичний урок для учнів 9 – 11 класів «Політичні репресії – порушення прав людини», проведений вчителем історії та правознавства Тоткало С.М. Метою заходу було поставлено розглянути масовий терор та дати йому історичну оцінку з точки зору сучасного покоління.
     Проблема реальної спрямованості та кількісних параметрів політичних репресій за радянських часів значною мірою ще й досі залишається «білою плямою» історії. Крок за кроком розкривається страшна правда про багатолітній злочин проти свого народу під гаслами боротьби з «ворогами народу».

     Фізичне знищення співгромадян, світогляд яких відрізнявся від комуністичного, розпочалося відразу після жовтневого перевороту 1917 р. Воно зачепило середовища видатних діячів і певні категорії населення та періодично сягало своїх піків. Нечуваних масштабів масові репресії набули після штучного голодомору 1932 – 1933 років.

     Головним наслідком масових репресій було фізичне винищення активної та інтелектуальної частини нації та моральне розтління тих, кого терор не торкнувся.

     За розмахом знищення населення власної країни сталінський терор не знає собі рівних у світовій історії. Він залишився у пам’яті людства під назвою Великого Терору. У цей час жертвами репресій стали понад 2,5 мільйони. Серед них близько 40 тисяч становлять українці. 

      Ця трагедія ніколи не повинна повторитися. Це наша історія. Ми не маємо права забувати, ми повинні пам’ятати, яку страшну трагедію довелось пережити нашому багатостраждальному українському народові на шляху до незалежності.

До Дня пам’яті жертв політичних репресій. 

Політичні репресії – порушення прав людини.

МЕТА:
- познайомити учнів з ознаками тоталітарної культури та теоретичним матеріалом про політичні репресії;

- розвивати критичне мислення, тренувати вміння учнів узагальнювати , систематизувати та аналізувати отриману інформацію, вчитись вести дискусію, висловлювати та аргументувати власну думку, толерантно ставитись до іншої точки зору;

- формувати гуманістичні та демократичні ідеали людини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент.

ІІ.   Актуалізація знань учнів.

-         Складіть тези з поданими словами, які характеризують термін «репресії»:    

Сталін, судовий процес, терор, НКВС, знищення, придушення, переслідування, цензура, права людини, страта, ворог народу.

-         Чи можна названі вами тези визначити як ознаки тоталітарного режиму? Чому?

-         Нагадати учням, що культура в тоталітарному суспільстві знаходиться під контролем влади і є засобом впливу на маси для формування певної суспільної свідомості.

-         Таким чином , підходимо до висновку, що після встановлення сталінського режиму, влада розпочне утиски щодо творчої інтелігенції — носіїв української державницької ідеї.

ІІІ. Мотивація навчальної  діяльності.

Визначний український письменник і державний діяч В. Винниченко свого часу говорив, що історію України не можна читати без брому.

Ліна Костенко, українська поетеса і громадський діяч, в одній з публіцистичних праць не так давно зауважила: а історію якої країни можна читати спокійно? Англії? Франції? Німеччини чи Іспанії? «Та й чим, власне, наша історія гірша, ніж в інших народів?» - запитує відома поетеса.

    Дійсно, історія України, як і історія інших країн світу, містить сторінки, сповнені піднесення, героїки, величі, розквіту. Разом з тим, кажучи словами тієї ж Ліни Костенко, нам, як і «кожній нації, є за що посипати собі голову попелом». « Тільки не треба,- продовжує поетеса,- тим попелом запорошувати очі наступних поколінь ».

    Саме так – неупереджено – ми з вами спробуємо розглянути й оцінити один з найбільш суперечливих і неоднозначних періодів нашої історії – 30-ті роки XX ст., а саме період масових репресій.  Для нас цей матеріал не є незнайомим: ми вивчали його на уроках із всесвітньої історії і впродовж кількох попередніх уроків з історії України. На цьому уроці ми ставимо за мету розглянути масовий терор та дати йому історичну оцінку з точки зору сучасного покоління.

Повідомлення теми та мети уроку.

Постановака проблемного питання (Чи можна стверджувати, що репресії є порушенням прав людини)

ІV.  Вивчення нового матеріалу

План уроку:

1. Що таке політичні репресії? Показові судові процеси.

2.Репресії щодо діячів української культури. Доля Л.Курбаса, М. Хвильового, М.Скрипника.

3.Вирішення проблемного питання:” Чи можна стверджувати, що репресії є порушенням прав людини?”

1.     Репресії — система заходів, які передбачають усунення, ізоляцію, знищення політичних ворогів (справжніх або надуманих), конкуруючих соціальних груп чи прошарків, етнічних спільнот із метою встановлення панування або зламу опору.

робота учнів з випереджальним д/з:

-         Теоретичне обґрунтування поняття «репресія»

-         «Шахтинська справа» - початок репресивної політики.

2.     Характерною рисою даного періоду стали репресії щодо діячів української культури.

Політика Кремля диктувала, що письменники є «інженерами людських душ», і мають зректись національних інтересів власного народу. Ця ідея йшла в розріз з усіма українськими літературно-мистецькими напрямками і течіями, відмінними від «соцреалізму».

Цензура почала тиск на українську літературу. Незгідні з свавіллям партії та Сталіна зазнали жорстоких репресій.

В 1933 р. покінчив життя самогубством М.Хвильовий. В грудні 1934 р. У справі так званого “Українського центру білогвардійців-терористів” було засуджено до розстрілу 28 представників творчої та наукової інтелігенції,серед яких  О.Влизько, Г.Косинка та ін. Згідно списку, опублікованому в довіднику «З порога смерті» :

130 – розстріляних  письменників;

11 – вчинили самогубство, не витримавши знущань;

119 – заслані в табори;

33 – репресовані;

188 – повернулися з ув’язнення зі знищеним здоров’ям.

Разом 481 жертва, хоча немає достовірності за повноту списку.

Імена загблих Д. Фальківського, М. Зерова, М. Семенка., драматурга М. Куліша, засланого на Соловки та розстріляного в 1937 р. режисера студії «Березіль» Леся Курбаса, художника, засновника школи українського монументального мистецтва  М. Бойчука стануть трагедією України.

Не можна забувати про трагедію українських кобзарів та лірників. Народні сліпі співці,  переходячи з одного українського села до іншого несли тугу та біль жертв голодомору 1932-33 років. В грудні 1934 року, скориставшись приводом проведення Республіканської олімпіади міста і села, під Харковом були розстріляні майже 300 українських кобзарів.

Доля Л.Курбаса, М. Хвильового, М.Скрипника.

(виступ учнів з повідомленнями)

3. Вирішити проблемні питання.

V. Усвідомлення вивченого матеріалу.

       Робота у групах. Перед вами – плакати та фото 30-х рр. Використовуючи їх, а також знання, одержані на попередніх уроках з історії  скласти власну оцінку політичним репресіям 30 – х р. ХХст.

-         Заслухати результати роботи

VI. Підведення підсумків та заключне слово вчителя